Тече вода каламутна,
Чом дiвчина ходить смутна?:
"Я не смутна лиш сердита,
Бо я з ночi була бита.
Била мене мати з ночi,
За Йванковi карi очi,
Ще й казала буду бити,
Щоби Йванка не любити.
Мамко моя солоденька,
I ти була молоденька,
Ти ходила так за няньком,
Як я тепер за Iванком.
Добре було тобi мати,
Мiж своïми вибирати,
Ти любила мого нянька,
Я люблю чужого Йванка.
Я Iванка так любую,
Де застрiну там цiлую,
Ой Iванку, серце моє,
Нема таких, як ми двоє.
Тече вода коло млина,
Мамко моя, я не винна,
Що ми такi парованi,
Як горнятка мальованi".
